«Спільнота потребує нашого громадянського заангажування» – празник Покрови в Ґданську

«І нині Благодатна вислуховує молитви всіх тих, що прибігають під Її всесильний покров; численні чуда через заступництво небесної Цариці звершувалися і звершуються майже кожного дня, особливо пепед Її чудотворними іконами (у нас, наприклад, в Гошові, Зарваниці та інших відпустових місцях). Тисячі і тисячі земних подорожніх, пригнічені долею життя, спішать до цієї єдиної Матері милосердя, перед Нею в бідах проливають сльози і знаходять тепле материнське серце, яке вміє втішити, допомогти і порадити у всьому, що гнітить і тривожить бідне людське серце в цій долині плачу…» (о. Діонісій Дорожинський).

Празник Покрови Пресвтої Богородиці відзначаємо 1 жовтня (раніше ми святкували його 14 жовтня, але 2024 року, вже за новим, новоюліянським календарем, ця важлива дата випала на 1 жовтня). У більшості наших храмів, чи то в материку, чи діспорі, оскільки день 1 жовтня припадає у вівторок, торжественні, празничні Божественні Літургії служилися в неділю 29 вересня.

Конкатедральний храм св. Варфоломея і Покрови Пресвятої Богородиці у Ґданську відзначаючи також свій храмовий празник, у святкову неділю вщент заповнився парафіянами та гістьми парафії, щоби спільно помолитися й занести прохання до Преблагословенної в наміреннях родин, спільноти, а передусім припинення агресії жорстокого ворога зі сходу. Саме, серед молільників у храмі, силою воєнних умов в батьківщині, найбільше знайшлося біженців та тих, хто виїхав з неї в пошуках кращої долі (часто зі щирими думками про повернення).

Пишучи про покров Пресвятої Богородиці о. Діонісій Дорожинський (священник УГКЦ, богослов, професор) у книзі «Празники церковного року» (Львів, 1908) мовив про Матір, яка «вислуховує молитви всіх тих, що прибігають під Її всесильний покров». Як перед віками молилися наші предки, так і ми молимося, бо цієї опіки потребуємо. Особливо в дні, які тепер всі переживаємо.

Владика Аркадій Трохановський у проповіді в ґданській конкатедрі, наголошуючи на потребі постійної молитви до Пресвятої Богородиці, відзначив: «Українській народ приходить до Богородиці з надією, особливо у часі війни… Сьогодні згадаймо нашу традицію, властиве нам київське благочестя і дякуймо нашій Небесній Покровительці за те, що вона турбується про нас. Просімо Її, щоб ми завжди до Неї горнулися, розуміючи, що Вона є нашою доброю Матір’ю, яка нас підтримує. Через Її молитву ми набираємося нової сили жити, розв’язувати складні проблеми нашого людського життя». 

Проте, як народ з записпною давньою історією, один з сучасних народів світу ми повинні, зумовлені невинними жертвами минулого, віддано дбати про свою національну й релігійну цілісність: «Спільнота потребує також і нашого громадянського заангажування. Якщо не вчимо дітей змалку бути в українській громаді, тоді з плином років це буде приходити набагато важче. Дітей треба навчати різних постав, але не можна забувати про своє. Не можна байдуже підходити до української мови, до катехизи, до культурної активності. Кожна нація відрізняється від другої тим, що говорить своєю мовою. Наша Церква має також натуральне право навчати своїх дітей катехизму згідно з нашою церковною традицією та згідно з нашою катехитичною програмою. Дійсно, наших дітей та молоді у Польщі є значно менше, аніж дітей і молоді латинського обряду. Вміймо отже відповідально ставитися до християнського виховання та уроків релігії у школах. Не виписуймо дітей з уроків катехизи та української мови. Навпаки, задбаймо, щоб діти були на них присутні».

Празник Покрови Пресвятої Богородиці в Ґданську, місті свободи й солідарності, в греко-католицькій парафії св. Варфоломея і Покрови Пресвятої Богородиці завершився перед храмом на сквері Хрещення Русі–України, перед пам’ятником св. Володимиру Великому освяченням води й окропленням нею всіх присутніх.

(бт) www.cerkiew.eu