29.07.2016 р.Б. виповнюється 151 років з дня народження митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького.

Ніколи не замикайте серця перед Божим голосом, котрий до душі промовляє. Той голос все веде дорогою до спасення і щастя, хотя й тісний путь і вузькі двері ведуть до життя.

Із Пастирського послання „На Великий піст”, Лаврів, 1910

Просити – то не найважніша річ у молитві. Є важніші речі. Важнішою річчю є подякувати Господу Богу за Його щоденні добродійства, над усе Його величати і над усе любити. (…)

Не забуваймо много молитися за ближніх. Перше – о своїх, о найблжчих родичах, о дітях. Але не лишень о них. Серцем широким, широкою християнською любовію ближніх обнимаймо і потреби цілого народа, всіх християн на світі… Молімся і о всіх людей , що лишень на світі живуть.

Із  Пастирського послання „Про молитву”, Лаврів, 1911

Велчаємо Всевишнього за дар християнства. Цей дар зробив наш нарід народом Божим, народом святим, народом християнським і культурним та в довгому ряді століть давав нам усе силу поборювати всі труднощі життя і зберігати спадщину дідів та прадідів, передаючи її будучим поколінням. Церква Ісуса Христа виховала наш нарід і зберегла його в численних сумних добах татарських наїздів, руїни й неволі.(…)

Зі спільного Пастирського послання митрополита Андрея та єпископату Галицької церковної провінції з нагоди 950-літнього ювілею Хрещення Русі-України, Львів, 1938

Зберігання мира, братньої любові між християнами – це найважніший, щоб не сказати одинокий, спосіб прославлювання Бога. Це ж і ціль приходу Божого Сина на цей світ, аби роз’єднаних гріхом людей з’єдинити і спасти.

Із Пастирського послання „Про літургічне життя”, Львів, 1934

Джерело: Андрей Шептицький „До вас моє слово”, Київ, 2015