Спільна загроза, яка чекає на кожного відпочивальника, — це марнування одного з найцінніших дарів, який ми отримали від Бога.

Духовне життя не зносить бездіяльності

Після десяти місяців очікування, нарешті настала відпустка. Це дуже бажаний час відпочинку для багатьох із нас. Ми маємо можливість відновити сили і робити те, на що часто не вистачає часу протягом року.

Більшість із нас проводять відпустку (або канікули) подорожуючи, відвідуючи цікаві місця і насолоджуючись повсюдними розвагами. Так само, як будь-яка діяльність людини, час відпустки може бути гарною нагодою для фізичного і духовного розвитку.

Спільна загроза, яка чекає на кожного відпускника, — це марнування часу,

а — це один із найцінніших дарів, які ми отримали від Бога. Звісно, іноді необхідне «нічогонероблення», яке дозволить перевести подих, але продовження цього стану на всю відпустку може погано закінчитися.

Духовне життя, зокрема, не зносить бездіяльності, а нерідко буває, що спокуса духовного лінивства атакує нас під час відпочинку набагато сильніше. Відмова від молитви і сакраментального життя — часті симптоми «відпусткового демона». Отже, як провести відпустку, щоби вона була не часом панування злого духа, а унікальною зустріччю з Богом, який закликає: «Відпочиньте трохи!» (Мк 6,31)?

БІЛЬШЕ МОЖНА ПРОЧИТАТИ НА СТОРІНЦІ CREDO.PRO

Джерело: CREDO: credo.pro