Джерело:www.risu.ua

У Національному музеї історії України 18 вересня відбулась презентація знакового видання, а саме збірника статей професора Ігоря Скочиляса під навою «“Slavia Unita” в історії та культурі Київської митрополії кінця XVI – XVIII cт.» (Серія “Київське християнство”, т. 34).

Модерував захід д-р Ярослав Затилюк, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», інформує сайт УКУ.

Зі вступним словом виступив єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Йосиф Мілян. Владика поділився спогадами про Ігоря Скочиляса: «У моїй пам’яті Ігор Скочиляс закарбувався не тільки як професійний історик, чи науковець, але як глибоко віруюча людина. Здається, що саме його щира віра в Бога, яка проявлялася у його літургійно-молитовному житті була причиною його особливої щоденної усмішки, яка супроводжувала його завжди і всюди».

Характеризуючи концепт “Slavia Unita”, владика зацитував працю Ігоря Скочиляса: «На відміну від земель, які перебували у сфері впливу Росії, та грецько-візантійського світу мусульманської Порти, у руських землях Корони Польської та Великого князівства Литовського з XVII ст. “культуру пограниччя” творила також третя складова – Slavia Unita. Інкультурація цього феномену в строкату поліетнічну й мультиконфесійну мозаїку Речі Посполитої спричинила появу низки місцевих феноменів, закорінених у християнстві.

Зустріч трьох еклезіяльних деномінацій – латинської, православної та унійної – в одній географічній і хронологічній площині надавала нового виміру взаємодії культури руського (українсько-білоруського) Сходу і польського Заходу, зближуючи різні “цивілізаційні кола” та породжуючи нові регіональні ідентичності. Їхня тотожність будувалася не лише на утвердженні “свого” в замкнутому культурному ґето, але й на творчому засвоєнні “чужого”, що забезпечувало можливості для “пристосування без асиміляції”».

Однією з упорядниць та відповідальною за випуск презентованої книги виступила д-р Ірина Скочиляс, провідна наукова співробітниця Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Як зауважила дослідниця, ідея книги належить давньому другу Ігоря Скочиляса д-ру Ярославу Федоруку, який також належить до числа упорядників книги. Ірина Скочиляс представила структуру тому, який складається з 30 статей, поділених на 4 розділи, що були опубліковані у 1996-2020 рр. Одну зі статей збірника видано українською мовою вперше.

Опісля спогадами про Ігоря Скочиляса поділився Максим Яременко, завідувач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». Професор Яременко написав вступну статтю до книги, у якій представив концепти та еволюцію поглядів проф. Скочиляса. Як влучно сказав Яременко, презентована книга дуже б сподобалася Ігорю Скочилясу. Оскільки, по-перше він любив товсті томи (а цей налічує понад 850 сторінок), а, по-друге, він подорожуючи чи не завжди возив з собою у рюкзакі книги, а цей том не настільки важкий як можна очікувати.

Іван Альмес, директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса, стисло прокоментував вихід цього знакового тому в контексті видавничої серії «Київське християнство». Він зауважив, що упродовж чотирьох останніх років уже опубліковано три томи праць Ігоря Скочиляса, які він не встиг завершити. І такий уже окремий напрям видавничої серії завдячує активній праці головної промоутерки таких видань д-р Ірині Скочиляс.

Опісля розпочалось обговорення концепту «Slavia Unita” в ширшому історіографічному контексті.

Подію співорганізували програма «Київське християнство» і Центрі релігійної культури імені Ігоря Скочиляса УКУ, а також кафедра історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національний музей історії України та Інститут української археографії ім. М. С. Грушевського НАН України