У днях 24-25 серпня 2024 р.Б. гданська конкатедральна спільнота відзначала День Незалежності України- це вже 33 річниця відновлення незалежності України у перспективі понад 1000-літній державності України, що починається з часів Князя Володимира Великого і його впровадженням держави в простір європейської цивілізації почерез хрещення Руси – України.

Святкування розпочались Службою Божою в Санктуарію св. Володимира Великого Хресителя Руси-України, де вірні молились під проводом Владики Ольштинсько-гданської Єпархії Кир Аркадієм Трохановським і були заохочені до проживання цього дня з любовю до України та кожної особи, з вдячністю та пам’ятю за усіх погиблих у боротьбі з агресором. У богослуженні брав участь консул України Олександр Плодистий.

Опісля Літругії на Сквері Хрещення Руси-України перед конкатедральним собором відбулися урочистості за участю державньої влади і місцевого самоврядвування, суспільних доброчинних організації, які трудяться допомагаючи українському народові в час війни.

На початку усі зібранні під пам’ятником Св. Володимиру Великому Молебнем під час війни проти супротивників, який очолив Владика Кир Аркадій, молились за це, щоб непоборним і переможним було українське воїнство, щоб на рідній землі оселилсь мир і слава, а для тих, що поклали своє життя в бою за вітчизну– нетлінних вінців.

Відтак покладено квіти перед пам’ятником св. Володимиру. Прибулі гості звернились до  українців зі вітаннями, словами скріплення і постійної підтримки, бажаннями швидкої перемоги над агресорои та пам’яті, що, сказав віце-воєвода Еміль Ройек нагадуючи слова І. Дашинського «не ма вільної України без вільної Польщі; не ма вільної вільної Польщі без вільної України». Вітання висловили також інші присутні представники влад: Агнєшка Барановска – член управління поморського воєводства, Моніка Хабіор – віце-мер Гданська, Октавіа Гоженьска – віце-мер Гдині, Тереза Васілевска – радна міста Гданська.  Натомість з боку української громади зазвучали слова вдячности за допомогу Україні та допомогу, якою досвідчили і досвідчують прибулі до Польщі українці – поміч матеріaльну і моральну.  З подякую за третій рік підтримкм українському народві у важкій воєнний час звернувсь також Владика Кир Аркадій – особливо нагадуючи відкритісь серць з самого початку війни, приняття біженців до свої домівок і родин, за захищання українського життя. В тому проявляється сила і правдивий етос християнства, що хоча історія польсько-українських відносин є дуже різна, у наважніших моментах шануємо це, що найважніше.

Суботні урочистості закічив похід Незалежних, який зі Скрвену Хрещення Руси-України попрямував в центр старого міста Гданська біля фонтану Нептуна.

Центральним моментом недільних святкувань була Божественна Літугрія за мир і перемогу України, яку очолив Владика Кир Аркадій Трохановський у конкатердральному соборі Ольштинсько-гданської Єпархії, співслужили – отець Володимир Куцай та отець диякон Богдан Пєтночко.

Владика Кир Аркадій у слові до вірних підкреслив, що сьогодні стаючи на молитві з проханням про благословення для українського народу в час війни, у цій Божественній Літургії хочемо дякувати Господу Богу за безцінний дар незалежності та просити про мир для України. Збираючись разом на молитів засвідчуємо, що Україна стоїть, Україна бореться, бо Україна молиться.

Слова зачитаного недільного Євангелія  від св. Матея розповідали про апостолів, яких човен вночі був посеред бурливого моря в часі бурі, а до них прийшов по воді Ісус Христос. Апостоли покладаючись на свої людські сили чекали кінця, а тількі Петро забажав іти до Ісуса, на що почув відповідь «Хай станеться по твоєї вірі». Петро ішов по воді доки вдивлявся в Спасителя, коли усвідомив, що це неприродне ходити по воді – став потопати. Апостол Петро став боятися вітру, хвиль, та навіть, коли приходить поміч від Господа, залишається повний сумівів. Сьогодні по такому розбурханому морі, як корабель з наведеного Євангелія, пливе Україна, пливе життя українців. Але до всіх нас приходить Ісус Христос зі словами «Отож, я з вами. По всі дні життя, аж до кінця віку.»  Приходить зі словом надії. Можемо пережити всі життєві бурі, випробування, незгоди та ситуації у відповідь на це, що Господь нас покликав іти через ті реалії життя. У хвилинах найбільших життєвих випробувань  Господь надсилає тим, хто бореться, людей, які є рукою Божої допомоги. Бо кожна добра справа і справжній успіх з висоти приходить. З висоти, від Отця світла. Христос завжди з нами і посеред нас, хоче бути в наших серця і там царювати. Не залишає нас без помочі, хоче, щоб ми тривали при ньому.

В воєнних обставинах людям забирають все, що найдоржче, рідних, забирають щоденне щастя, мрії, … Не достатньо таким людям вислухати слів співчуття, залишається питання – де шукати надії? Треба нам заопікуватися собою взаємно, не падати духом але у всіх ділянках життя проявляти любов, виявляти пошану до всього, що рідне і вірити в перемогу.

Свобода і незалежність України як дар Божий є водночас плодом багатовікових змагань предків. Неустанна боротьба за суверенність батьківщини сповнена була часто жертвою і скроплена кровю героїв. Проте український народ ніколи не звертав зі своєї дороги, якою прямував до свободи. Дороги віри, дороги, якою є наш Ісус Христос, що сам про себе сказав «Я є дорога, правда і життя». Триваймо на молитві, щоб Господь благословив український народ.

Опісля відбувся в Європейському Центрі Солідарності концерт «Світло в боротьбі». Усіх учасників і глядачів директор Басіл Керскі привітав з Днем Незалежності бажаючи незломності та висловюючи переконання у перемозі України.

Святкування 33-річниці добігло кінця, а воєнний час домагається нерушимої віри. У 33 році відновленої незалежності Україна 11 рік бореться з агресором, її нищать а  дітей убивають … на 33 році життя Ісуса Христа був розп’ятий, на 33 році Ісус Христос воскрес та переміг смерть.