Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Києві, більш відомий як Десятинна церква, посідає особливе місце в українській історії. Вона була зведена впродовж 989–996 років з ініціативи святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Це перший кам’яний християнський храм Руси-України, на будівництво та утримання якого князь виділив десяту частину своїх прибутків, тобто десятину. Це закріпило за духовною обителлю не лише статус головного храму держави, а і його неформальну назву – Десятинна церква.

До появи Софійського собору Десятинна церква виконувала функції кафедрального храму. А також при ній відкрили першу на Русі школу. Згодом святиня слугувала також усипальницею для найвидатніших князів, де були поховані святий рівноапостольний князь Володимир і його дружина Анна, сюди ж було перенесено з Вишгорода прах святої рівноапостольної княгині Ольги. А під час правління святого благовірного князя Ярослава Мудрого тут також поховали братів його батька – Ярополка й Олега.

Згідно з «Літописом Руським», для будівництва Десятинної церкви було запрошено грецьких майстрів, за ними князь Володимир Великий відправив послів до Константинополя. У той час церква Успіння Пресвятої Богородиці була найбільшим, після Софії Київської, храмом, багато оздобленим фресками, мозаїками, мармуром і пірофілітовим сланцем. Внаслідок кількох розкопок упродовж майже двохсот років археологи дійшли висновку, що Десятинна церква будувалася в кілька етапів: первісна споруда, яку було освячено у 996 році, з часом була добудована. Тож її висота могла досягати 30 метрів, що співмірно з сучасним дев’ятиповерховим будинком.

Впродовж своєї історії Десятинна церква зазнавала чимало пошкоджень, зокрема від пожежі та землетрусу. На жаль, цей храм не зберігся до наших днів, оскільки був зруйнований під час монголо-татарської навали в XII столітті.

Відомо, що в XVIII столітті митрополит святитель Петро (Могила) законсервував залишки давньої церкви. Новий кам’яний храм збудували в 1828–1842 роках.
Під час радянських антирелігійних гонінь церкву Успіння Пресвятої Богородиці було закрито, а богослужіння – припинено. Згодом, за рішенням тогочасної влади, будівлю зруйнували. Нині фундамент Десятинної церкви є пам’яткою національного значення. З 2005-го року тут ведуться дослідження, а також продовжуються дискусії щодо можливої відбудови храму.

„Молімося, щоби з Божою допомогою ця унікальна святиня, яка свідчить про глибоке і давнє коріння та духовне багатство українського народу, була відновлена й надалі була осередком справжньої віри”, – закликають в ПЦУ.

Джерело: www.risu.ua