У день урочистості
Пресвятої Трійці варто пам’ятати, що цього дня ми розмірковуємо над
таємницею, яка не вміщається у нашій свідомості.

Ця таємниця настільки глибока, що нам довелося вигадати парадоксальне
слово, щоб його узагальнити: слово «Трійця» описує «триєдність» Бога.

Катехизм Католицької Церкви пише: «Трійця єдина. Ми не визнаємо трьох
богів, лише єдиного Бога у Трьох Особах: єдиносущну Трійцю. Божі Особи
не ділять між собою єдиного Божества, але кожна з Них є цілим Богом:
Отець є тим, чим є Син, Син є тим, чим є Отець, Отець і Син є тим, чим є
Святий Дух, тобто одним Богом за природою. Кожна з Трьох Осіб є цією
самою реальністю, тобто Божественною сутністю, єством або природою» (ККЦ
253).

Святе Письмо також подає нам образи Трійці. Дехто зневажливо
відмовляється бачити Трійцю у його текстах. Але насправді вони не
доводять догмат про Трійцю, а радше натякають на Неї.

1. «Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу”»
(Бут 1, 26). Бог говорить про себе у множині. Саме тут, на початку Книги
Буття, вже міститься натяк на те, що Бог існує не сам по собі, а є
частиною спільноти Осіб.

2. У Старому Завіті звичним словом, яке використовується для позначення
Бога, є «Елогім». Цікаво відзначити, що це слово перебуває у формі
множини («Боги»), але за значенням є одниною. Отже, одне з головних
слів, яким називають Бога у Старому Завіті — це множина в однині.Джерело: CREDO: https://credo.pro/2024/05/321842