САНКТУАРІЙ СВ. ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО

СВЯТКУВАВ ДЕНЬ ПОКРОВИТЕЛЯ І ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ РУСИ-УКРАЇНИ

У неділю 31.07.2016 у єпархіальному Санктуарію св. Володимира Великого урочисто відзначено День св. Володимира Великого Христителя Руси-України та річницю Хрещення Руси-України 988 р.Б. Уже від 2008 року в день пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира відзначають День хрещення Київської Руси-України.
Святкування цієї події відбувається уже на державному рівні в Україні але до цієї події ми також особисто відносимося, тому у цей день присутні  у церкві вірні відновили свої хрещальні обіти. За словами Патріярха Святослава тим Чином відновлення хресних обітниць «Так ми прагнемо передусім висловити вдячність Небесному Отцеві за «великий дар Хрещення», якого удостоївся наш народ, як рівно ж − який ми самі свого часу прийняли у святій Церкві … Нехай світло Євангелія Христового, яке просвітило наш народ і кожного з нас у святому Хрещенні, стане дороговказом у нашому християнському житті»* Чин відновлення хрещальних обітниць -трикратне відречення від злого та тричі приречення єдності з Христом, щоб оповістися за добром та визнаня віри. Саме щоденне християнське життя це властиво боротьба добра зі злом. Це змагання добра зі злом стосується кожного а за словами Христа зло можна перемогти тількі добром.

З нагоди відзначення річниці хрещення Руси-України відбулося благословення і посвячення води біля пам’ятника св. Володимира Великого та освячення всіх вірних цією освяченою водою.

Останнім часом завершено реалізацію проекту освітлення пам’ятник св. Володимира Великого у Гданську і вже можна його повну красу побачити також після заходу сонця.

*Лист до греко-католицьких душпастирів з нагоди свята Святого рівноапостольного князя Володимира, Хрестителя Руси-України,2012, Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ

„Покоління, що зо святим рівноапостольним Володимиром Великим прийняло хрещення і просвітилося світлом Євангелія, перше повторяло на хвалу Богові і благодарні пісні Святого Письма, і пісні нашого обряду. А за ним 27 поколінь повторяло гимн благодарення, гимн похвали на честь і славу Бога, у Тройці Єдиного.

Даймо нашому батькові у вірі, великому рівноапостольному князеви святому Володимиру ту потіху, щоби бачив свій нарід, хоч і переслідуваний і терплячий, а сильний бодай тою силою, що її дає моральна і духова єдність.

А що наше положення між Сходом і Заходом уже в минулих століттях змушувало наш нарід неначе в собі самім перетравльувати, переживати й переборювати всі точки церковного загальносвітного роз’єднання і з’єднання Церков, нехай наша праця в тому напрямку йде до помирення та примирення поміж нами самими, щоб тим способом довести до замирення та примирення розділеної Церкви. А до того помирення, може, найуспішнішою дорогою є дорога історичних дослідів, що веде до вислідження цілої правди.

А в тому успіху нехай нам Бог дасть передовсім усе те, що наближає нас до єдности, себто до єдности духa, до єдности миру, до єдности любові, до тієї єдности, що її усі (хоча б і до різних віроісповідань та до різних Церков належали) мусять передовсім уважати за найбільше добро християнської віри, спадщини святого Володимира.”**

**Спільне Пастирське послання Митрополита Андрея Шептицького та Єпископату Галицької церковної провінції з нагоди 950-літнього ювілею Хрещення Руси-України, 1938 р.Б.