Чи Терезкине «вчення про ліфт» може якось згодитися в сучасному житті?

У давнину святість розглядали як здобування стрімкої вершини. Звідси й славетний твір св.Йоана від Хреста — «Дорога на гору Кармель». Тереза від Дитяти Ісуса все перевернула догори ногами: вона у Небо «в’їхала ліфтом». Оминувши тяжке сходження у високу гору…

Звідки вона взяла своє натхнення? Тереза жила у другій половині ХІХ століття. Характерна риса тієї епохи — технологічна революція. Спостерігаючи за одним із винаходів, вона отримала натхнення: «…тепер уже не треба зусиль підніматися сходами, у людей багатих їх успішно заміняє ліфт. Я також хотіла би знайти ліфт, щоби піднестися аж до Ісуса, бо я сама надто мала, щоби спинатися крутими сходами досконалості».

Що це означає на практиці? Не зростати, навпаки: ставати щоразу меншим. Тому шлях, який представила світові Тереза, називається «малою дорогою», або ж «дорогою духовного дитинства».

Проїдьмо ліфтом її почергові поверхи!

Поверх 1: стати як дитина Терезка видобула з Євангелія саму серцевину. Вона зрозуміла, що «найбільший у Царстві Небесному» — той, хто «принизиться як дитина». Як це зробити? Визнати свою вбогість і безпорадність у здобуванні почергових «ступенів святості». Усього очікувати від Бога. Як мала дитина, яка всього чекає від мами.

Поверх 2: довіряти сліпо Ти відчуваєш, що розповідь про «святі вправи» Франциска чи про героїзм Матері Терези з Калькутти — це поза твоїми можливостями? Терезка добре знала, що не має шансів у конкуруванні з «великими» святими. Тому її дорогою до Неба стало «довірливо кинутися в обійми Отця». Замість того, щоб інтенсивно постувати, вона зухвало очікувала всього від Бога.

Поверх 3: приймати те, що приходить На практиці найчастіше треба дозволити себе «розіп’яти». Це не тілесне розп’яття, а розпинання своєї волі, амбіцій, життєвих планів. Це найтяжчий рівень для ревних християн. Бо Бог може не хотіти, щоб ти став священиком / стала монахинею, щоб ти одружився з оцією жінкою / вийшла заміж за отого чоловіка. Хоча ти цього прагнеш… Чому Він нас так розпинає? Може, за життя ми не пізнаємо відповіді. У цьому полягає героїзм «малої дороги» — довіряти Йому сліпо. Не прагнути бути великим — містиком, святим, кимось, хто воскресшає померлих, виганяє злих духів, євангелізує і так далі. Тому що в цьому прагненні криється пиха. А Терезка називала себе «піщинкою», «малим ніщо». Вона пропонує, щоб той, хто малий, ставав ще меншим — знає, що слабкість приваблює Всемогутність як ніщо інше.

Поверх 4: любити «аж до болю» Ключ — це не «багато робити», а багато любити. Готування супу і виготовлення книжкової полиці може мати спасительний характер. Також більший сенс може мати пиття чаю без цукру, аніж бичування себе до крові. Все залежить від прагнення любові. Як це відбувається? Ех, Бог таки непередбачуваний!

Поверх 5: виспатися на молитві Це чи не найприємніший з усіх поверхів. Але — тільки на вигляд. Якщо ти спроможний іти перед Пресвяті Дари і засинати з довірою в обіймах Учителя з Назарета, то це означає, що ти «розумієшся на справі». Це «засинання» без докорів сумління, що ти змарнував час. Це вершина містики і передпокій Неба.

Чи цього вистачить, щоб оминути чистилище і здобути Еверест святості? Зрештою, ми просто «не маємо виходу». Ми повинні виконати веління папи. І то не одного, а кількох. Бо всі вони, від самого початку ХХ століття, захоплювалися «революцією» Терези від Дитяти Ісус. Пій ХІ висловився цілком однозначно: «…цілий світ має ступити на цей малий шлях». Цими словами папа скерував Церкву «від сходів до ліфта». Отож і в нас нема вибору: мусимо їхати ліфтом до Неба!

Переклад CREDO за: Клірик Якуб Вєхнік, Aleteia
Джерело:credo.pro