Свої правила життя святий Бенедикт поклав в основу спільноти, заснованої в Суб’яко. Ними стали спільна обов’язкова молитва Годин, читана та співана, яка чітко ділила день і була строго виконувана, інтелектуальні заняття та фізична праця. Святий надавав глибокого морального значення ручній праці. Написані сотні книг, які аналізують духовність святого та описують його вплив на формування європейської цивілізації. Його називають Патріархом монашого життя на заході. Мимоволі, однак, закрадається думка: «усе це було давно і неправда», та й сучасні святі — набагато переконливіші. Правила святого Бенедикта допоможуть навести й у вашому житті!

1. Молися палко до Бога «Передовсім, як щось добре маєш намір учинити, спершу молися палко до Отця, аби Він сам це до кінця допровадив», — пише св. Бенедикт у пролозі Статуту. Звернення до Бога з нашими малими і великими справами допомагає нам усвідомити, що ми не залишаємося сам-на-сам з нашими проблемами. Люблячий Отець завжди поряд. А «тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро» (пор. Рим 8, 28)

2. Золота середина Головною рисою бенедиктинського уставу є розумна поміркованість. В усьому належить дотримуватися «золотої середини». Це правило, насправді, допоможе врегулювати кожну сферу нашого життя, наше ставлення до себе й оточуючих.

3. 8 годин сну, 8 годин праці, 8 годин молитви Такий тайм-менеджмент притаманний бенедиктинським спільнотам. Він гарно ілюструє правило розумної поміркованності. Під час годин, призначених на працю, монахи виконували обов’язки у спільноті, навчалися. Ми знаємо: треба молитися, багато читати, а лінь, за словами св. Бенедикта, — «ворогом душі». Та треба також подбати про сон, а це чиненайскладніше!

4. Lectio divina Це один із найстаріших способів читання Святого Письма і молитви ним. Lectio divina складється з чотирьох етапів: 1.lectio (читання); 2.meditatio (роздуми); 3.oratio (молитва); 4.contemplatio (споглядання). Слово Боже супроводжує монаха протягом усього дня. Кожний наступний етап дозволяє заглибитися в Божу присутність. Ми беремо короткий фрагмент Святого Письма і спочатку його читаємо, далі — роздумуємо над Словом, шукаючи ключ до розуміння. Потім ми дозволяємо цьому Слову молитися в нас: славити, просити, дякувати чи перепрошувати. Сontemplatio — етап, коли ми триваємо перед Богом у спогляданні. Святий Бенедикт глибоко увійшов у споглядання Бога у Біблії. Це ми можемо побачити, коли розгорнемо Статут, який, по суті, складається з фрагментів Святого Письма.

5. Щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством Бенедикт давав дуже чіткі настанови стосовно їжі. Людина — це цілісність. Те, що і скільки ми їмо, впливає на якість нашого життя і молитви, вважав святий. «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами», — читаємо в Святому Письмі (Лк 21, 34). Протягом перших п’яти століть м’ясні страви у монастирі могли споживати лише хворі. Бенедикт забороняв монахам вживати «м’ясо чотириногих», адже воно підживлює пожадання, вино, натомість, дозволялося на свята. На кожного щодня припадав буханець хліба вагою приблизно 600 грам. Монахи мали один прийом їжі на день — обід. Він складався з двох гарячих страв, додатково подавали сезонні овочі та фрукти. Влітку, коли день довший, абат дозволяв на додатковий прийом їжі. Пиво монахи пили щодня, адже це було безпечніше за тих часів, аніж пити воду.

Джерело: credo.pro