Джерело: www.ugcc.ua

Цими днями в «Амфітеатрі Альбвакса» Колеж де Франс відбувся семінар-дискусія про релігійні студії в Україні ранньомодерного часу. Захід організували Центр візантійської історії та цивілізації (Centre d’histoire et civilisation de Byzance), Візантійська бібліотека (Bibliothèque byzantine) Колежу де Франс (Collège de France), UMR 8167 Orient & Méditerranée, Monde byzantin — CNRS, а також Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та Програма «Київське християнство» УКУ.

Про це повідомляє пресслужба єпархії Святого Володимира Великого в Парижі.

Візит делегації УКУ до Парижа розпочався з екскурсії Візантійською бібліотекою Колежу де Франс, яку провів директор Олів’є Делуї (Olivier Delouis, Centre d’histoire et civilisation de Byzance).

Спеціально до приїзду делегації УКУ у Візантійській бібліотеці підготувати виставку видань першої половини ХХ ст., які потрапили до Парижа стараннями митрополита Андрея Шептицького. Це — колекція книжок Іларіона Свенціцького, а також каталоги ікон Музею у Львові міжвоєнного періоду.

Захід розпочався з виступу директора Колежу де Франс Марка Вердура (Marc Verdure). Він привітав присутніх, а також розповів про інституцію та її дослідницькі напрями діяльності.

Опісля о. Ігор Ранця, протосинкел єпархії Святого Володимира Великого у Парижі, докторант Католицького інституту в Парижі, зачитав вітальне слово до присутніх Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава.

«Ми маємо амбітну мету, чи навіть мрію, видати 100 томів у серії „Київське християнство“. Такі томи сприятимуть перегляду та переосмисленню історії й богословської думки Київської Церкви, що особливо необхідно для подолання постколоніальної спадщини Російської імперії та Радянського Союзу. Дякуємо Вам за Вашу рішучу підтримку України і сподіваємося, що разом ми наблизимо закінчення війни та справедливий мир», — звернувся у слові Блаженніший Святослав.

Опісля відбувся семінар, під час якого виголосили доповіді українські та французькі дослідники. Олівє Делуї представив для франкомовної аудиторії стислу історії Львова та Галичини, особливо звершувши увагу на діяльність митрополита Андрея в першій половині ХХ ст.

Константин Вєтошніков (Колеж де Франс) розказав про історію становлення Українського католицького університету. Дослідник розповів про численні ініціативи університету після російського повномасштабного вторгення. Найбільше присутніх вразила презентація виставки про невидані дипломи студентам і студенткам, які загинули внаслідок російських терористичних атак чи на фронті.

Професор кафедри історії УКУ Вадим Ададуров насамперед поділився спогадами про навчання в Парижі під керівництвом знаного французького історика Клода Ланглуа (1937–2024). Професор Ададуров розповів про важливість дослідницького проєкту «Київське християнтво» в контексті французько-української культурної дипломатії. Також він представив книжку про Галицьку митрополію початку ХІХ століття, яку опублікувано у видавничій серії. В основу видання покладено матеріали, які автор виявив у Римі (Апостольський архів Ватикану; Історичний архів Конгрегації євангелізації народів). Їх доповнено документами з Відня (Домашній, Придворний та Державний архів), Парижа (Дипломатичний архів) і Берліна (Таємний державний архів прусської культурної спадщини).

Вера Ченцова із Практичної школи вищих студій (École pratique des hautes études) представила дослідницький профіль Ігоря Скочиляса — засновника програми «Київське християнство». Історикиня особливо наголосила на концепті «Slavia Unita» в контексті європейських студій культури, зокрема концепту «Slavia Orthodoxa» італійського славіста Рікаардо Піккіо.

Концепт і видавничу серію «Київське християнсвто» представив Іван Альмес, директор Центру релігійної культури імені Ігоря Скочиляса та координатор програми «Київське християнство».

Дослідник особливо наголосив на англомовних виданнях серії. Також зауважив, що 65 % авторів й упорядників 34-х презентованих томів становлять дослідники українських інституцій (серед них найбільше з УКУ й інституцій Києва), понад третину — це вчені європейських та американських навчальних і дослідницьких закладів. На завершення Іван Альмес висловив сподівання про подальшу співпрацю, зокрема і в контексті видавничої діяльності.