Четверта субота місця листопада це день, коли в особливий спосіб щороку пам’ятаємо про жертви Голодоморів в Україні. 23 листопада 2024р. Б. в Гданську вшановано пам’ять жертв Великого Голодомору та усіх жертв спричинених  системами від радянського тоталітаризму до російського режиму.

Цього ж дня у Санкутарії св. Володимира Великого в Гданську служилась Божественна Літургія  за жертви Голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947, яку очолив Єпарх Ольштинсько-Гданський Кир Аркадій Трохановський. У цій молитві в наміренні невинних жертв Голодомору 30-тих років ХХ століття, як наголосив Кир Аркадій Трохановський, присутні на Службі Божій своєю молитвою висловлювали свою солідарність з’єднані молитвою з усім багатостраждальним розcіяним по цілому світі українським народом. Одночасно у цей складний час, коли Україна змушена жертвенно захищати себе та відстоювати свою незалежність, маємо обов’язок по імені називати того, хто так зараз, як і у 30-тих роках минулого століття допускається злочинів на українському народі. У проповіді до вірних Владика Кир Аркадій нагадав, що: « Пам’ять про сумну подію Великого Голодомору наказує пам’ятати, як ненависть до другої людини може спричинити велику трагедію, як невизнавання Божого закону і ставлення себе на місці Господа Бога спoтворюює людину і провадить до великого зла та винищення другої людини. Український народ цього досвідчив. Тоді український народ був перешкодою радянській владі. На жаль це діється і сьогодні, тільки іншими методами. Через голодомор знищено соціяльні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутьність, а в цей спосіб влада намагалася перетворити людей в рабів.» У зверненні до присутніх наголошено вагомість голошення правди, тому що як в часах Голодомрів з різних причин не говорено правди, промовчувано її і таким чином видавано згоду на знищення українського народу. Тому сьогодні в час винищування українців маємо моральне зобов’язання говороити правду про терпіння і винищування народу, коли Західній світ пробує ці невигідні факти промовчати. В актуальних обставинах мусимо пам’ятати, щоб будучи вірним навчанню Ісусa Христа не відплачувати злом за зло, а бути людьми добра і стреміти у всьому до миру, багатіти в Бога, а у серці завжди носити правду, що над усіма є Господь Бог і бути людьми любові та як «Блаженніший Святослав просить кожного дня, щоб молитвою передавати надію. Надія це добро, а тим добром спонукали людей, щоб вони були витривалими, не знеохчувалися і щодня ставали до молитви. Бо ж сьогодні Україна бореться, Україна стоїть, бо Україна молиться – цими словами Блаженніший Святослав загріває нас і заохочує, щоб ми були вірні Україні і були свідками правди.»

Опісля богослужіння діти і молодь з міжшкільного пункту навчання релігії та української мови в Гданську виставили художню програму «Устами і серцями молодих про Голодомори» присвячену жертвам Голодоморів в Україні. Це дуже важливе, що сьогодні молоді люди можуть пізнавати факти з цих жорстоких подій та нести їх у світ, щоб це вже ніколи не повторилось. Виставу з учнями підготували вчительки п. Наталія Павлюка і п. Наталія Зварич та катехитка с. Оксана Ващур СНДМ.

Завершальним пунктом вшанування пам’яті жерт Голодоморів була молитва на греко-католцькій ділянці Лостовицького кладовища біля пропам’ятного хреста присвяченого м.ін. жертвом Великого Голодомору, під яким знаходиться земля від могил жертв Великого Голодомору 1932-1933. Панахиду служив Владика Кир Аркадій Трохановський і о. мітрат Йосиф Улицький.

В урочистостях і молитві брав участь консул України пан Олександр Плодистий. У своїм слові до пристуніх наголосив потребу пам’яті та постійних зусиль голошення правди про Великий Голодомор у світі, про яку ще кілька десятьків років назад часто не можна було говорити, а люди все ж таки цю пам’ять зберігали і передавали своїм дітям.

На закінчення під хрестом покладено колосся пшениці та запалено свічки.